У місті Луцьку немає жодного офіційного району в місті: ні Ленінського, ні Жовтневого, ні третього за рахунком. Райони Луцька, про які говорять мешканці — «33-й», «40-й», «центр», «Теремно» — це побутові назви житлових масивів, а не адміністративні одиниці з власною радою, бюджетом і межею в державному реєстрі. Станом на 1 січня 2023 року в самому місті обліковували 215 986 осіб, у Луцькій міській територіальній громаді — 243 482.
Плутанина виникає через три різні сенси слова «район». Перший — Луцький район Волинської області площею близько 5 249 км², утворений постановою Верховної Ради № 807-IX від 17 липня 2020 року. Другий — п’ять старостинських округів громади навколо міста. Третій — ментальна мапа кварталів, якою користуються в оголошеннях і в розмовах у дворі. Пряме порівняння «району» Луцька з Голосіївським районом Києва за населенням чи тарифом тут некоректне: порівнюються різні правові конструкції.
Нижче — що саме є офіційним поділом, де проходять умовні межи масивів, чим вони відрізняються за забудовою й утриманням і до кого звертатися з проблемою у своєму кварталі.
Кількість і офіційні межи
Офіційний адміністративний поділ сьогодні такий. Місто входить до Луцького району області й одночасно є центром Луцької міської територіальної громади. Громаду утворили розпорядженням Кабінету Міністрів № 708-р від 12 червня 2020 року: місто, селище Рокині і 34 села. Площа міста — 40,23 км². Площа громади в документах стратегії — 38 257,43 га; за даними проєкту землеустрою меж громади, площа становить орієнтовно 38 372 га.
Усередині міста районів у розумінні статті 133 Конституції («райони в містах») немає і не було в незалежній Україні. Межи громади ділять не центр і «спальні» квартали, а місто і приєднані села. Саме села зведені у п’ять старостинських округів. На 1 січня 2023 року їхня чисельність виглядала так.
| Одиниця | Склад (стисло) | Населення |
|---|---|---|
| місто Луцьк | міська територія без сіл | 215 986 |
| Княгининівський округ | Княгининок, Рокині та ще 7 сіл | 9 026 |
| Заборольський округ | Забороль і 10 сіл | 6 084 |
| Жидичинський округ | Жидичин і 5 сіл | 4 823 |
| Прилуцький округ | Прилуцьке, Дачне, Жабка, Сапогове | 3 959 |
| Боголюбський округ | Боголюби і 4 села | 3 604 |
Джерело: зведення за даними Луцької міської ради, наведене в матеріалах Волинського національного університету імені Лесі Українки, стан на 1 січня 2023 року
Окремої статистики «скільки осіб живе в 33-му» офіційні органи не ведуть. Цифри з рієлторських рейтингів — оцінки ринку, не перепис. Станом на 1 лютого 2026 року у громаді було 169 601 виборців з виборчою адресою, з них 148 431 — у місті.

Центр і соціальна інфраструктура
Те, що в побуті називають центром, охоплює Старе місто біля замку Любарта, проспект Волі (колишня вулиця Леніна), вулиці Лесі Українки та Богдана Хмельницького. Саме тут стоять міська рада (вул. Богдана Хмельницького, 19), головний ЦНАП (вул. Лесі Українки, 35) і більшість обласних установ на Київському майдані. Це не «Луцький (Ленінський) район»: такої адміністрації ніколи не створювали. Ленінським у радянський час називали проспект, а не територію з власним виконкомом.
Забудова змішана: історична малоповерхова, кількаповерхівки 1960–80-х, точкові новобудови. Соціальна інфраструктура щільніша, ніж на околицях: школи, поліклініки, суди, банки. Утримання дворів тут не «краще за визначенням». За даними 2025 року, житлово-комунальне підприємство № 3 обслуговувало 344 багатоквартирні будинки загальною площею близько 270 тис. м² саме в старому місті та центральній частині; середній тариф зріс з орієнтовно 5 до 8 грн за м² після перегляду, якого не було з 2019 року. Понад 70% житлового фонду громади вже на обслуговуванні ОСББ: на кінець 2025-го їх обліковували 734. Якість двору залежить від управителя й зборів співвласників, а не від назви кварталу на карті в голові.
Порівняння центральних вулиць Луцька з центром Вінниці чи Києва за «насиченістю сервісами на кілометр» можливе лише як опис щільності. Бюджетні програми, тарифи ЖКП і правила благоустрою затверджує одна міська рада на всю громаду, тож «районний коефіцієнт утримання» в документах не існує.
Промислові масиви і нумероване житло
Північ і північний схід міста склалися інакше. Тут — 33-й і 40-й мікрорайони, 40-А біля промзони, Вишків, Підшипниковий. Номери не означають черговість «офіційних районів». За реконструкцією міської історії, яку в лютому 2026 року переповідав «Конкурент» з посиланням на ГО «місто.ребут», цифри взялися з радянського генплану: умовні сектори для проєктування. Більшість номерів лишилися на кресленнях. Реалізовані без старих топонімів 33-й і 40-й закріпилися в мові; 55-й пізніше виник за гіпермаркетом «Там Там».
33-й відомий каскадом 5- і 9-поверхівок уздовж проспектів Молоді та Соборності. За описом відділу охорони культурної спадщини міськради, комплекс об’єднує 38 будинків, 156 під’їздів і понад 3 тис. квартир. Це не окремий район з головою, а великий житловий масив. 40-й і 40-А обмежені з півдня вулицею Гордіюк, зі сходу — Конякіна; від Вишкова масив відділяє залізнична гілка паралельно вулиці Наливайка. Темп нової забудови тут вищий, ніж у щільному центрі, але капітальний ремонт вулиць іде за міськими програмами, а не «по району».
Склад населення в нумерованих масивах змішаний: сім’ї, які заселяли панелі в 1970–80-х, і нові власники в ЖК на периферії тих самих кварталів. Окремої демографічної статистики немає. Відмінність від центру практична: більше типових дворів, інша відстань до ЦНАП, інший управитель (ЖКП № 2 на вул. Івана Газюка, 13А, ЖКП № 7 на вул. Січовій, 20А — за списками міськради).
Третій район і реальний рахунок
Третього міського району немає. Якщо рахувати все, що лучани називають «районом», список виходить довгим і нестабільним. Дослідження ментальних карт мешканців, опубліковане у ВНУ 2025 року, фіксує найчастіші назви: Центр, Підшипниковий, Львівська, Північний промисловий, Теремно, Вересневе, Дубнівський, Балка, Привокзальний, Вишків, Красне, 55-й, Волі, Завокзальний, Кічкарівка, 33-й. Це не реєстр і не межа для податку.
Окремо варто розвести три історичні шари. Перший — колишні села, включені переважно в 1950-х: Красне, Гнідава, Вишків, Кічкарівка, Теремно. Другий — нумеровані сектори генплану. Третій — радянські побутові ярлики на кшталт «Жовтневий», які стосувалися Завокзального житлового району біля вокзалу, а не райради. Після декомунізації назва мікрорайону змінилася в мові швидше, ніж у звичках старшого покоління.
Ключовий факт по кожному шару один. Села-передмістя зберегли власну вуличну сітку й багато приватного сектора. Нумеровані масиви — це панельний каркас із внутрішніми проїздами. Завокзальний / колишній «Жовтневий» зав’язаний на залізницю і проспект Соборності, а не на окремий орган влади.
Як побачити межу на місцевості
Адміністративну межу міста з селами громади видно там, де кінчається суцільна міська нумерація й починається сільська вулиця з іншим типом покриття, іншим освітленням і таблицею старостинського округу. Між «33-м» і «40-м» таблички «ви входите в район» немає. Орієнтири побутові.
- від центру на північ: проспект Соборності й вул. Гордіюк ведуть у нумеровані масиви;
- Вишків з півночі й заходу впирається в землі Жидичина і Липлян та берег Стиру, зі сходу — у Ківерцівську;
- 40-А від промислової зони відділяють Конякіна й залізнична гілка;
- 55-й у розмовах починається «за «Там Тамом»»;
- Гнідава — південь міста, приватний сектор і промислові плями, характерні вулиці Стрілецька, Красовського, Озерна.
Рельєф підказує слабше, ніж забудова: зміна з історичної щільності на панель і далі на садибну ділянку — надійніший маркер, ніж річка. Шкільні мікрорайони, які затверджує виконком, теж не збігаються з «районами» в оголошеннях: школа № 12 «закриває» Вишків за переліком вулиць, а не за ментальною назвою масиву.

Хто веде справи в кварталі
Районної адміністрації «по 33-му» не існує. Для міста єдина адреса влади — Луцька міська рада, вул. Богдана Хмельницького, 19. Звернення громадян: scargy@lutskrada.gov.ua, відділ комунікацій «15-80» за номером 0800 101 580. Приймальня міського голови — (0332) 777 900. Адміністративні послуги — ЦНАП на вул. Лесі Українки, 35; філії — просп. Соборності, 18 і вул. Ковельська, 53. Графік головного офісу: понеділок–вівторок 08:00–16:00, середа й п’ятниця 08:00–15:00, четвер 08:00–20:00, субота 08:00–15:00.
Механізм «свій район — своя канцелярія» працює лише для сіл громади. Це як шукати номер квартири на фасаді, коли він є лише в списку домофону: у місті «район» є в розмові, а вхід до кабінету один. Аналогія ламається на старостах. У п’яти округах є посадовці, до яких ідуть із дорогою, освітленням і благоустроєм села: Прилуцький — Петро Сущук, Заборольський — Валерій Боярський, Княгининівський — Валерій Войнаровський, Жидичинський — Галина Матвіюк, Боголюбський — Марія Якубовська. Віддалені робочі місця соцполітики й філії ЦНАП є в Прилуцькому (вул. Ківерцівська, 35А), Жидичині (вул. Данила Галицького, 12), Боголюбах (вул. Центральна, 57).
«Я з 40-го, то мені ніби в іншу адміністрацію», — так формулює сусідка з вул. Конякіна. На практиці її яма на проїзді — це або управитель / ОСББ, або департамент ЖКГ міської ради. Луцька районна державна адміністрація на вул. Ковельській, 53, опікується районом області, а не її під’їздом.
Для будинку без ОСББ лишаються комунальні управителі ЖКП № 2, № 3 і № 7. Аварійні номери різні: у ЖКП № 3 — (0332) 24-11-23, у ЖКП № 2 — (0332) 26-09-92. Вода й каналізація — КП «Луцькводоканал», тепло — «Луцьктепло», вулиці взимку — «Луцькспецкомунтранс». Петиція йде в міську раду громади, не «по району проживання».
Часті запитання
Скільки районів у Луцьку офіційно?
Нуль міських районів. Є один Луцький район області з 15 громадами і одна Луцька міська громада з містом плюс п’ятьма старостинськими округами. Побутових назв кварталів — кілька десятків, без юридичної сили.
Чи є Ленінський і Жовтневий райони?
Як органів влади — немає. «Ленінською» була головна вулиця, нині проспект Волі. «Жовтневим» у побуті називали Завокзальний масив. Шукати окремого голову цих територій не варто.
Де проходить межа міста і громади?
Місто — близько 40 км². Громада зафіксована проєктом землеустрою меж на площі орієнтовно 38 372 га. Межа — між міськими кварталами і селами округів, не між «33-м» і «центром».
Куди нести скаргу на двір у панельному масиві?
Спершу — управителю або правлінню ОСББ. Якщо відповіді немає — письмова заява до міської ради чи через «15-80». Староста тут не адресат, якщо будинок стоїть у місті, а не в селі округу.
Чому поділ саме такий?
Місто ніколи не набрало розміру, за якого ради створювали внутрішні райони, як у Києві чи Дніпрі. Реформа 2020 року укрупнила обласні райони й зібрала громаду навколо Луцька, але не нарізала місто на райради. Побутові назви лишилися від сіл і генплану.
Практична перевірка займає один вечір. Відкрийте свій договір з управителем або статут ОСББ і порівняйте адресу будинку з переліком старостинських округів на сайті міської ради. Якщо вулиця міська — ідете на Хмельницького, 19, у ЦНАП чи в ЖКП. Якщо село округу — до старости й віддаленого робочого місця. Для розрахунку звернення з двором орієнтовний шлях такий: фіксація фото за 1 день, заява управителю з вимогою відповіді в строк закону «Про звернення громадян» (15 днів, у винятках до 30), далі — «15-80» або письмова скарга в департамент ЖКГ. Тариф 8 грн/м² у будинку ЖКП № 3 у центрі не означає, що в 33-му автоматично менше: сума в платіжці рахується по будинку, а не по міфу про район.
