Остання повна офіційна оцінка Державної служби статистики України фіксує населення Житомира на рівні 261 624 осіб станом на 1 січня 2022 року. Після цієї дати загальноукраїнський перепис не проводився, а регулярні міські оцінки Держстату фактично зупинилися. Усі пізніші цифри — це вже не один показник, а кілька різних обліків: реєстр місця проживання, декларації з сімейними лікарями, облік внутрішньо переміщених осіб і розрахункові оцінки приватних баз.
Для двору, маршрутки й тарифу важлива не «красива» цифра з довідника, а те, скільки людей реально користується мережею. Реєстр Житомирської міської територіальної громади на 1 січня 2025 року показував 227 105 зареєстрованих осіб. Декларації з лікарями в межах громади на 13 січня 2026 року — 254 106. Розрив між цими рядами не є помилкою таблиці: кожен ряд відповідає на інше запитання.
Нижче ми розкладаємо, звідки береться кожна цифра, як змінювалась чисельність від 1989 року, що зламала війна в обліку й на що це впливає в тарифах, транспорті та ЦНАПі. Порівняння з іншими обласними центрами тут навмисно немає: без однакової дати, однієї категорії населення й однієї межі міста такі зіставлення вводять в оману.
Скільки людей живе в Житомирі за офіційними даними?
Цифра 261 624 — це оцінка наявного населення міста на початок 2022 року. Наявне населення — ті, хто на момент обліку перебуває в місті, включно з тимчасово присутніми (за умови відсутності в постійному місці проживання не довше 12 місяців). Постійне населення — ті, хто вважається таким, що живе тут постійно, навіть якщо частина людей тимчасово відсутня. Різниця між двома категоріями в мирний час зазвичай невелика; після 2022 року вона стала головним джерелом плутанини.
Реєстр місця проживання громади — інший інструмент. Станом на 1 січня 2025 року в ньому було 227 105 осіб, з них 101 255 чоловіків і 125 850 жінок. У серпні 2025 року міська рада оприлюднила близьку цифру: 227 692 зареєстрованих у громаді. Це не «скільки людей ночує в Житомирі», а скільки має тут задекларовану або зареєстровану адресу. Громада включає саме місто і село Вереси, тож рядок «громада» і рядок «місто» теж не тотожні.
Зареєстровані, пацієнти й ті, хто просто живе
Декларації НСЗУ дають третій зріз. 254 106 підписаних декларацій на січень 2026 року означають людей, які обрали сімейного лікаря в закладах на території громади. Частина пацієнтів може бути зареєстрована в районі чи іншій громаді, але лікуватися в обласному центрі. Частина зареєстрованих у Житомирі підписала декларацію в іншому місті або не підписала її взагалі.
Окремо стоїть облік ВПО. На початку 2025 року в громаді фіксували близько 16,2–16,8 тисячі внутрішньо переміщених осіб, у гендерному профілі громади за 2025 рік згадується 17 765 таких осіб. Це люди з довідкою ВПО, а не всі, хто приїхав без оформлення. Фактична денна чисельність міста — між цими шарами, і точної публічної цифри «скільки людей зараз фізично в Житомирі» станом на 2026 рік немає.
Чому цифри в різних джерелах не збігаються?
Розбіжність виникає не тому, що хтось «підганяє» статистику, а тому що обліки відповідають на різні управлінські питання. Перепис 2001 року рахував людей за місцем фактичного проживання на критичну дату. Поточна статистика до 2022 року надбудовувала на перепис природний рух (народження мінус смерті) і зареєстровану міграцію. Реєстр громади фіксує юридичну адресу. Медична декларація фіксує вибір лікаря. Довідка ВПО фіксує статус переселенця.
Типові причини, чому ряди розходяться на десятки тисяч:
- Людина живе в орендованій квартирі в Житомирі, а зареєстрована в батьків у районі або в іншому місті. Для статистики міста її «немає», для маршрутки й водоканалу — є.
- Студент, військовослужбовець або працівник вахти зберігає житомирську реєстрацію, але місяцями відсутній. Реєстр його рахує, фактичне навантаження на школу чи поліклініку — ні.
- Частина мешканців виїхала за кордон після 2022 року й не знялася з реєстрації. У 2025 році управління реєстру громади оформило 7 716 реєстрацій і 8 900 зняття з реєстрації: чистий відтік за цим каналом є, але він не покриває всіх, хто виїхав без заяви.
- ВПО можуть бути в місті, мати довідку, користуватися школою й транспортом і при цьому не змінювати «постійну» адресу в іншому регіоні.
Саме тому довідник, рішення виконкому й таблиця НСЗУ можуть одночасно бути правильними — і все одно давати різні числа. Коректно порівнювати лише ряди з однаковою методикою, тією самою територією (місто чи громада) і близькою датою.
Я прописана в Коростишеві, а третій рік знімаю кімнату біля Київської. У житомирському реєстрі мене немає, у черзі сімейного лікаря — є. Коли сусідка каже, що «нас у місті вже під 260 тисяч», я не розумію, чи рахують і таких, як я.
Голос зсередини тут важливіший за абстрактну «середню» цифру: місто одночасно втрачає зареєстрованих і приймає людей, яких реєстр не бачить.
Як змінювалась чисельність Житомира з 1991 року?
Пік припав не на 1991-й, а на середину 1990-х: у 1994 році оцінка сягала близько 302,8 тисячі осіб. Відтоді тренд односпрямований — спад. Перепис 1989 року дав 292 097 осіб, перепис 5 грудня 2001 року — 284 236. За 12 років між переписами місто втратило майже 8 тисяч, хоча в першій половині 1990-х ще коротко зростало.
Спад почався як міграційний, а закріпився як природний. У 2000-х люди виїжджали туди, де була робота: Київ, інші великі центри, за кордон. Народжуваність не компенсувала смертність. Це не наслідок однієї кризи 2022 року, а тривала депопуляція, яку війна лише прискорила й зробила непрозорою для обліку.
| Рік і дата | Чисельність, осіб | Тип обліку | Зміна до попереднього рядка |
|---|---|---|---|
| 21 січня 1989 | 292 097 | перепис | — |
| 5 грудня 2001 | 284 236 | перепис | −7 861 (−2,7%) |
| 1 січня 2011 | 271 755 | оцінка Держстату | −12 481 (−4,4%) |
| 1 січня 2021 | 263 507 | оцінка Держстату | −8 248 (−3,0%) |
| 1 січня 2022 | 261 624 | остання міська оцінка Держстату | −1 883 (−0,7% за рік) |
Джерела: Всеукраїнський перепис населення 2001 року; оцінки чисельності наявного населення Державної служби статистики України (ряди на 1 січня 2011, 2021 і 2022 років).
За 33 роки від перепису 1989-го до останньої офіційної міської оцінки місто втратило понад 30 тисяч осіб, або близько 10%. Темп не був рівномірним: після 2014–2015 років щорічні втрати знову зросли, у 2016-му оцінка впала одразу на 2 332 особи. Причини ті самі, що й у більшості середніх обласних центрів України: від’ємний природний приріст, відтік молоді, вузький ринок праці порівняно зі столицею.
На рівні області картина жорсткіша за міську. У 2025 році на Житомирщині народилося 6 156 дітей і померло 18 443 людини — приблизно троє померлих на одного новонародженого. Місто як магніт для району частково гасить цей мінус за рахунок внутрішньої міграції, але не переламує його.
Що впливає на облік населення під час війни?
З лютого 2022 року звичний ланцюжок «перепис → природний рух → зареєстрована міграція → річна оцінка» розірвався. Держстат припинив публікувати повний ряд міських оцінок у попередньому форматі. Люди виїжджали без зняття з реєстрації, приїжджали без нової адреси, змінювали житло кілька разів на рік. Облік перейшов на адміністративні реєстри, які ніколи не були задумані як заміна перепису.
Для Житомира це означає одночасні різноспрямовані потоки. Місто приймало переселенців зі сходу й півдня: на початку 2025 року лише в самому Житомирі на обліку було близько 16,1 тисячі ВПО, у громаді — 16–18 тисяч залежно від місяця. Водночас частина постійних житомирян виїхала до інших областей і за кордон. На рівні області влітку 2026 року оцінки Міжнародної організації з міграції давали орієнтовно 67 тисяч ВПО і близько 100 тисяч осіб, які повернулися; це обласний, а не міський масштаб, і переносити його один в один на Житомир некоректно.
Місцеві служби бачать реальну чисельність уривками. Реєстр громади показує юридичну адресу. Управління соцзахисту бачить отримувачів допомоги й довідки ВПО. Школи бачать дітей у класах. Водоканал і теплопостачальник бачать особові рахунки. Жодна з цих баз не дає повної картини сама по собі.
До і після зміни підходу облік виглядав так. До 2022 року місто могло опертися на щорічну оцінку Держстату й планувати мережу шкіл і поліклінік від одного числа. Після 2022-го те саме число 261 624 залишилося в довідниках, але відділи освіти й охорони здоров’я почали звірятися з контингентом учнів, деклараціями НСЗУ й реєстром ВПО. Зміна відбулася не через нову методологію перепису, а через те, що старий ряд просто перестав оновлюватися.
Як населення впливає на міські послуги в Житомирі?
Бюджет громади на 2026 рік сформовано за доходами на 4,6 млрд грн, видатки — близько 4,8 млрд грн. Освіта в проєкті займає найбільшу частку: лише за загальним фондом понад 1,56 млрд грн, а після субвенцій галузь перевищує половину витрат. Якщо в знаменнику стоїть 261 тисяча, а в класах і садках — інша кількість дітей, «видатки на учня» і реальне навантаження розходяться.
Те саме з первинною медициною. 254 тисячі декларацій — це обсяг роботи сімейних лікарів, який держава оплачує за капітаційною ставкою. Якщо планувати кабінети від реєстру в 227 тисяч, черга буде довшою, ніж «на папері». Якщо планувати від старої оцінки 261 тисячі, частина потужності може простоювати в одних районах і не вистачати в інших — залежно від того, де осіли ВПО й орендарі.
Транспорт і мережі реагують на фактичний рух, не на прописку. Тролейбус, вода, вивіз сміття обслуговують тих, хто є в місті сьогодні. Особовий рахунок у квитанції може бути виписаний на власника, який давно живе в іншій області. Тариф при цьому розраховують від обсягу послуг і витрат підприємства, а не від «офіційної» чисельності в довіднику. Проте субвенції, нормативи мережі й аргументація в раді часто досі ходять навколо однієї круглої цифри.
Найсильніше заперечення проти того, щоб тримати в голові кілька рядів одразу, звучить так: «місту достатньо однієї офіційної цифри, інакше планування розсиплеться». Факти цьому суперечать. У 2025 році сам реєстр громади показав більше зняття з реєстрації, ніж нових реєстрацій. Водночас декларації НСЗУ перевищують реєстр майже на 27 тисяч. Одна цифра 261 624 не пояснює ні черги в ЦНАПі, ні заповнюваності шкіл, ні того, чому в одному мікрорайоні не вистачає місць у садку, а в іншому класи рідшають.
Для читача з ОСББ чи громадської ради практичний тест займає один вечір. Візьміть три числа на одну й ту саму адресу будинку: скільки квартир заселено за спостереженням правління, скільки особових рахунків виставляє керуюча компанія, скільки дітей з будинку ходять до найближчої школи. Якщо ці три ряди розходяться на 10–20%, ваш будинок повторює міську статистику в мініатюрі. Саме цей розрив, а не рядок «261 тисяча» з 2022 року, пояснює, чому норматив «на тисячу мешканців» у сусідньому кварталі дає інший результат, ніж у вашому.
Обмеження даних залишаються жорсткими. Немає перепису після 2001 року. Немає офіційної міської оцінки Держстату новішої за 1 січня 2022 року. Реєстр не бачить орендарів без декларації місця проживання. Декларації НСЗУ не бачать людей без сімейного лікаря. Облік ВПО не бачить тих, хто не став на облік. Поки ці прогалини не закриті суцільним обліком, чесна відповідь на запитання «скільки людей живе в Житомирі» звучить як діапазон і перелік методик, а не як одне число без дати.
