Питання «скільки людей живе у Львові» після 2020 року перестало мати одну відповідь. 17 липня 2020-го утворено Львівську міську територіальну громаду площею 315,6 км²: до міста доєдналися Винники, Дубляни, Брюховичі, Рудно і 15 сіл. Цифра «міста» і цифра «громади» відтоді описують різні території, але в розмовах їх часто змішують.
Друга зміна технічна. Держстат припинив формувати оцінку чисельності населення станом на 1 січня 2023 року і далі: під час воєнного стану органи статистики не отримують повного набору адміністративних даних. Останній Всеукраїнський перепис відбувся 5 грудня 2001 року; за законом його не проводять під час воєнного стану і ще пів року після нього. Населення Львова в публічному полі тепер складають реєстр місця проживання, застаріла оцінка «наявного» населення і оцінки міжнародних організацій, які рахують інакше.
Для ОСББ, громадських рад і порівнянь між містами це не академічна дрібниця. Від того, яку цифру ви берете за основу, змінюється густота, «навантаження» на школу чи амбулаторію і висновок, чи Львів «більший» або «менший» за сусіда. Нижче розбираємо, які саме показники сьогодні існують і в якій ситуації який із них не бреше.
Яка цифра вважається офіційною сьогодні?
Офіційної єдиної цифри на 2026 рік немає. Є кілька адміністративних зрізів, і кожен коректний лише в своїй рамці. На сайті Львівської міської ради для самої громади зазначено 729 202 особи, а для міста Львова окремо — 666 613 осіб станом на 2025 рік. Панель відкритих даних міста показує інше: 721,13 тис. зареєстрованого населення на кінець 2025 року і 777,23 тис. «наявного» — але це вже зріз 2021 року, з приміткою, що з 2022-го показник не моніторять.
У липні 2025-го депутатський запит до міськради дав ще один зріз реєстру: 723 403 особи станом на 8 липня. Різниця між 721 і 723 тисячами за пів року правдоподібна як рух реєстрацій. Різниця між 666 тисячами «міста» і 729 тисячами «громади» — це переважно межа обліку, а не раптове зникнення людей.
Де саме ведеться облік
Перепис 2001 року фіксував людей за місцем фактичного перебування на ніч з 5 на 6 грудня. Після нього оцінку «наявного» населення рахувало Головне управління статистики у Львівській області: брали перепис як базу і щороку додавали народження, віднімали смерті, плюсували й мінусували офіційну міграцію. Реєстр місця проживання веде громада через органи реєстрації; туди потрапляє той, хто подав заяву, а не той, хто ночує в квартирі.
Останній суцільний перепис для міста дав 732 818 осіб. Остання державна оцінка саме міста, яку ще встигли опублікувати до паузи статистики, — 717 273 особи на 1 січня 2022 року. Усе, що новіше, — або реєстр, або експертна оцінка без єдиної методики.
Важливо. Порівнювати 732 818 (перепис 2001, межі тодішнього міста) з 729 202 (сайт громади, 20 населених пунктів, 2025) некоректно: змінилися і територія, і спосіб рахунку. Густина 2,28 тис. осіб на км² на панелі міста порахована від площі громади 315,6 км², а не від 148,95 км² власне Львова.
Чому цифри різних джерел не збігаються?
Розбіжність не означає, що хтось «малює» цифру. Частіше джерела відповідають на різні запитання. Постійне населення — ті, хто вважає це місце звичайним житлом. Наявне — ті, хто був на території на дату обліку, включно з тимчасово прибулими. Зареєстроване — ті, чия адреса стоїть у реєстрі. Міжнародні оцінки міської агломерації додають ще одну рамку: інша межа «міста» і інша модель приросту.
Механізм схожий на підрахунок пасажирів трамвая. Можна рахувати куплені квитки за місяць, можна — людей у салоні о 8:15, можна — тих, хто має пільгову картку. Усі три числа правдиві й рідко збігаються. Аналогія ламається там, де з’являється війна: квиток (реєстрація) і присутність розходяться на десятки тисяч, а частини переміщень у жодному міському реєстрі немає.
Критерії, за якими ми звіряємо будь-яку пару цифр перед порівнянням:
- Територія. Місто в межах 148,95 км², «старе» місто з Винниками, Брюховичами і Рудним, чи вся громада на 315,6 км².
- Категорія людей. Зареєстровані, наявні на дату, постійні за методологією Держстату, внутрішньо переміщені з довідкою чи без неї.
- Дата зрізу. Перепис 5 грудня 2001-го, оцінка на 1 січня 2022-го, реєстр на конкретний літній день 2025-го — це різні фотографії.
- Хто рахує. Теруправління статистики, реєстр громади, міська панель, оцінки МОМ по області, модель ООН для міських агломерацій.
- Що свідомо виключено. Трудові мігранти без реєстрації, студенти з іншою пропискою, люди, які виїхали, але залишили запис у реєстрі.
Якщо хоча б один із цих пунктів не збігається, різниця «на 50 тисяч» ще нічого не доводить про реальну динаміку. На практиці частіше саме так і буває: у заголовку пишуть «Львів», у дрібному шрифті — інший контур.
Голос із середини обліку. Мешканка Винник, яка щодня їздить у Львів на роботу, у статистиці 2001 року могла бути в окремому місті, у «наявному» населенні панелі до 2021-го — уже в спільному котлі з Брюховичами й Рудним, а в рядку «м. Львів, 666 613» на сайті громади 2025 року її немає. Для неї послуги, транспорт і школа — львівські, для таблиці — ні. Саме такі шви ми перевіряємо, перш ніж ставити Львів поруч із Дніпром чи Одесою.
Як змінювалась чисельність у XX сторіччі?
Історичний ряд теж не є однією лінією. Між переписами змінювалися держави, межі міста і сама анкета. За австрійським обліком близько 1900 року у Львові було близько 170 тис. осіб. Польський перепис 1921-го дав 219,4 тис., перепис 1931-го — 311,5 тис.; частина приросту припала на розширення меж, а не лише на народжуваність.
Друга світова війна розірвала ряд. У жовтні 1944-го в місті нараховували близько 154 тис. осіб — окрема історична тема з власними джерелами, не «демографічний коефіцієнт» для таблиці. Далі радянські переписи фіксують відновлення і промислове зростання: 410,7 тис. у 1959-му, 553,5 тис. у 1970-му, 665,1 тис. у 1979-му. Пік припав на перепис 1989 року: близько 787–791 тис. залежно від того, чи включають приміські частини тодішньої міськради.
Після 1991-го місто втрачало людей повільніше, ніж багато великих міст сходу, але тренд був униз: 732,8 тис. у 2001-му, 724,3 тис. на 1 січня 2020-го, 717,3 тис. на 1 січня 2022-го. Оцінки «близько мільйона» після 2022 року описують фактичну присутність разом із переміщеними, а не нову офіційну базу. Їх не можна ставити в один стовпчик із переписом 1989-го.
| Зріз | Територія | Метод | Чисельність |
|---|---|---|---|
| 5 грудня 2001 | місто в тодішніх межах | перепис | 732 818 |
| 1 січня 2022 | місто | оцінка Держстату | 717 273 |
| 2021, кінець року | Львів + Винники, Рудно, Брюховичі | наявне населення | 777 230 |
| 8 липня 2025 | громада | реєстр проживання | 723 403 |
| 2025, сайт ради | лише м. Львів | облік громади | 666 613 |
| 2025, сайт ради | уся МТГ, 20 пунктів | облік громади | 729 202 |
Джерела: Всеукраїнський перепис населення 2001; збірник Держстату «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022; Панель міста Львівської міської ради (показники 2021 і 2025); відповідь на депутатський запит ЛМР від 8 липня 2025; сторінка «Львівська громада» city-adm.lviv.ua.
Чим Львів відрізняється від інших великих міст у підрахунку?
Пряме «Львів сьомий у країні» тримається на збірниках Держстату до 2020–2022 років, де місто справді йшло після Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Донецька і Запоріжжя за наявною чисельністю. Після паузи статистики це вже рейтинг застарілих оцінок, а не знімок 2026 року. Донецьк і частини Запоріжжя випадають з порівняння з іншої причини: немає повного контролю території.
Одеса в міських документах початку 2025-го окремо пише наявне населення без ВПО (близько 990 тис.) і кількість зареєстрованих переміщених. Дніпро в програмі розвитку громади закладає власні прогнозні цифри на 2024–2026 роки, які не збігаються ні з останньою оцінкою Держстату, ні з оцінками «близько 920 тис.», що ходять у вторинних зведеннях. Запоріжжя після 2022-го взагалі не дає зіставної міської бази: частина області окупована, обласні оцінки ВПО у звітах МОМ для неї часто позначені як «н/з».
Львів відрізняється трьома рисами. По-перше, громада опублікувала і реєстр, і розбивку по населених пунктах на 2025 рік — це рідкість. По-друге, «наявне» на панелі заморожене на 2021-му, тож місто саме показує шов між старою статистикою і новим реєстром. По-третє, оцінки переміщених тут здебільшого обласні: у раунді опитування МОМ 2026 року для Львівської області фігурує орієнтовно 142 тис. фактичних ВПО, і це не те саме, що «ВПО міста Львова».
Як це впливає на планування послуг і бюджету?
Міський бюджет не «ділиться на душу» від однієї цифри населення. Освітня субвенція з держбюджету рахується за постановою Кабміну № 1088 від формули з кількістю учнів, розрахунковою наповнюваністю класів і годинами навчального плану, а не від рядка «729 тисяч». У бюджеті Львівської громади на 2026 рік на освіту закладено 5,96 млрд грн, на охорону здоров’я — 507,7 млн грн; це видатки установи і мережі, які реагують на фактичне навантаження швидше, ніж на перепис.
Помилка обліку б’є в іншому місці. Реєстр занижує тих, хто живе без заяви про місце проживання: діти в садках і школах, черги до сімейного лікаря, пікові навантаження електротранспорту. Завищений запис у реєстрі (людина виїхала, адреса лишилась) роздуває «подушку» для розрахунку деяких місцевих нормативів і спотворює густину, на якій будують аргумент про ущільнення. Тариф на тепло й воду рахують від обсягу послуг і витрат підприємства, але політична суперечка про «хто за кого платить» майже завжди спирається на нету цифру населення.
Кому яка цифра підходить на практиці:
- ОСББ і управитель будинку. Беріть фактичне заселення під’їзду і дані лічильників, не рядок громади. Реєстр не пояснює, чому ввечері ліфт їздить частіше, ніж «має» за пропискою.
- Громадська рада, яка порівнює Львів з Одесою чи Дніпром. Ставте поруч лише перепис 2001 або оцінки Держстату на ту саму дату і в тих самих межах. Інакше ви порівнюєте квитки з пасажирами в салоні.
- Планування школи чи поліклініки в конкретному районі. Орієнтир — контингент учнів і декларації з лікарем, плюс окремий облік ВПО в закладі. Загальноміська «666 тисяч» тут нічого не вирішує.
- Аргумент про ущільнення забудови. Рахуйте густину від площі, яка відповідає вашій цифрі населення. 666 613 на 148,95 км² і 729 202 на 315,6 км² дають різну картину щільності.
- Запит до міськради про «реальну» чисельність. Просіть одночасно реєстр на дату, кількість зареєстрованих ВПО і пояснення, чи входить приміська смуга. Одна цифра без рамки — не відповідь.
У кожному з цих сценаріїв «правильна» цифра вже вибрана методом, а не смаком. Мішати методи, щоб отримати вигідніше місце в рейтингу міст, можна, але тоді порівняння більше не про господарство.
Невирішеним лишається розрив між реєстром і фактичною присутністю. Його не закриє ні панель 2021 року, ні рядок на сайті ради. Поки немає перепису або узгодженої моделі на основі реєстрів і операторських даних, місто планує мережу послуг у напівтемряві: видно учнів і декларації, не видно повного вечірнього міста.
Критерій, за яким пройти цю розвилку, простий і жорсткий. Перед будь-яким висновком запишіть чотири поля: територія, категорія людей, дата, джерело. Якщо хоча б одне поле порожнє, цифру не можна ні з чим порівнювати — ні з 1989 роком, ні з Дніпром, ні з тарифом у сусідньому будинку.
