Остання офіційна оцінка Держстату для міста Луцька — 215 986 осіб наявного населення на 1 січня 2022 року. Після цієї дати відомство не оприлюднило порівнянної міської оцінки: воєнний стан обмежив якість обліку, а наступний перепис законом відкладено щонайменше на пів року після його завершення. Цифра 216 тисяч досі стоїть у більшості довідок, хоча реєстр виборців, облік ВПО і природний рух уже показують іншу картину.
Для читача з іншого обласного центру це важливо зараз, бо від обраної цифри залежить, як ви порівнюєте двори, маршрутки, класи й субвенції Луцька зі своїм містом. Місто без окремої оцінки після 2022 року легко «зменшити» або «збільшити» на десятки тисяч, якщо змішати межі громади з межами міста і реєстр із фактичною присутністю.
Нижче розібрано, з чого складається офіційна оцінка, як Луцьк виглядає на тлі інших міст Волині й сусідніх обласних центрів, хто саме вибуває, чому реєстр і «люди на вулиці» розходяться і якою цифрою користуватися, коли плануєте послугу, а не пост.
Скільки жителів за Держстатом і чому цифра змінюється?
215 986 — це не перепис, а щорічна оцінка наявного населення. Останній суцільний перепис у Луцьку провели 5 грудня 2001 року: тоді в місті нарахували 208 816 осіб. Далі Держстат щороку додавав народжених, віднімав померлих і враховував лише зареєстроване прибуття й вибуття. На 1 січня 2011-го оцінка становила 211 783, на 1 січня 2014-го — 216 076, на 1 січня 2016-го — 217 450. Це локальний максимум у відкритому ряді. На 1 січня 2020-го було 217 315, на 1 січня 2021-го — 217 197, на 1 січня 2022-го — 215 986, тобто мінус 1 211 за рік, або 0,56%.
Ключове число 215 986 можна перевірити самим. База — перепис 2001 року. Щороку до неї додають сальдо природного руху (народжені мінус померлі за актами цивільного стану) і сальдо зареєстрованої міграції. Не входить ніхто, хто живе в місті без реєстрації, і не випадає той, хто виїхав, але прописку не зняв. Змінюють число три речі: народжуваність, смертність і швидкість, з якою люди оформлюють зміну адреси. Війна ламає саме третій компонент: реєстрація відстає від переїзду.
Луцька міська територіальна громада — інша одиниця. Станом на 1 січня 2023 року в матеріалах Волинського національного університету громаду оцінювали в 243 482 особи: 215 986 у самому місті плюс 27 496 у старостинських округах (Княгининівський — 9 026, Заборольський — 6 084, Жидичинський — 4 823, Прилуцький — 3 959, Боголюбський — 3 604). Площа громади — 382,57 км², міста — близько 40–42 км². Порівнювати «216 тисяч Луцька» з «244 тисячами громади» як дві оцінки одного міста некоректно: це різні межі.
Коротко. Для міста остання порівнянна державна цифра — 215 986 на 1 січня 2022 року. Усе, що з’являється після цієї дати, або стосується громади, або є локальною оцінкою, або змішує постійних мешканців і ВПО.
Чи Луцьк скорочується швидше за інші міста Волині?
За офіційним рядом 2014–2022 років Луцьк навпаки втратив найменше серед великих міст області. Від 216 076 до 215 986 — це мінус 90 осіб, або 0,04%. За той самий період Ковель зменшився з 69 032 до 67 575 (мінус 2,1%), Володимир — з 38 964 до 37 910 (мінус 2,7%), Нововолинськ — з 53 298 до 49 772 (мінус 6,6%). Від перепису 2001-го до оцінки 2022-го Луцьк зріс на 3,43% і посів 30-те місце серед міст України. Рівне за цей інтервал скоротилося на 1,99% (248 813 до 243 873), Тернопіль — на 1,21% (227 755 до 225 004), Івано-Франківськ зріс на 9,08% (218 359 до 238 196).
Пряме порівняння цих відсотків оманливе. Нововолинськ — шахтарське місто з вузьким ринком праці; Луцьк — адміністративний, освітній і торговельний центр області, який підтягує населення з району. Рівне й Тернопіль мають іншу частку студентів і іншу структуру приміської зони. Івано-Франківськ у 2001–2022 роках розширював межі й утримував притік, тож +9% — не «той самий процес, лише швидший».
Голос із Нововолинська це пояснює зсередини: «У нас закриваються ланки, і сім’я їде не «з Волині», а конкретно з міста без другої роботи. У Луцьку та сама сім’я може залишитися в області — просто змінити адресу на обласний центр». Для міського господарства це означає, що спад у Нововолинську частково осідає в Луцьку, і віднімати відсотки одне від одного не можна без міграційного сальдо між цими двома точками. Такого сальдо в відкритому міському розрізі після 2021 року немає.
Після 2022 року обласні оцінки області навіть зросли: Волинська ОДА наводила 1 027,9 тис. осіб на 1 січня 2024-го і 1 039,5 тис. на 1 січня 2026-го проти 1 021,3 тис. у Держстату на початок 2022-го. Це не «вибух народжуваності». У такі ряди потрапляють внутрішньо переміщені, яких державна оцінка наявного населення міста на 1 січня 2022-го ще не бачила в поточному обсязі.
Хто вибуває: міграція чи природний убуток?
Природний убуток у Луцьку фіксується прямо. Органи ДРАЦС по Луцьку і Луцькому району за 2025 рік зареєстрували 2 792 народження і 4 032 смерті: мінус 1 240 осіб. За перший квартал 2026-го — 598 народжень і 1 090 смертей, мінус 492. Це не чисте місто: район входить до тієї ж статистики. Навіть з цим застереженням співвідношення смертей до народжень близько 1,4 до 1 у 2025-му і майже 1,8 до 1 на початку 2026-го. Заміщення поколінь у цій агломерації немає.
Окремого відкритого розкладу «хто саме виїхав з Луцька у 2022–2026 роках» за віком Держстат не дав. Проксі, які можна перевірити, такі. У школах громади у 2025 році майже 30 тисяч учнів, з них 934 — діти ВПО. Перших класів стало менше: 2 373 першокласники у 2025-му проти 2 657 у 2024-му, падіння близько 10%. Це сигнал, що скорочується когорта дітей 6–7 років, а не лише «літні вибувають».
Внутрішньо переміщені не компенсують цю яму однозначно. У січні 2025-го на заході Луцької міської ради називали орієнтовно 217 тисяч мешканців міста, з яких 32 тисячі — ВПО. У вересні 2025-го міський голова Ігор Поліщук на сесії сказав інше: зареєстровано було понад 20 тисяч, фактично в громаді перебуває понад 12 тисяч. По області в листопаді 2025-го департамент соцзахисту ОДА говорив про 43 тисячі зареєстрованих ВПО; оцінки МОМ для Волині в 2025–2026 роках тримаються близько 38–40 тисяч фактично присутніх. Різниця 32 тисячі / 12 тисяч у межах одного міста — це не «уточнення», а різні визначення: реєстрація проти присутності.
Важливо. Природний убуток у зв’язці «місто + район» уже вимірюється тисячами на рік. Міграцію молоді й людей працездатного віку після 2022 року державна статистика по Луцьку окремо не розклала. Судити про вікову структуру відтоку можна лише за непрямими рядами — першокласниками, виборцями, ВПО.
Чому реєстр і фактична присутність не збігаються?
Державний реєстр виборців дає інший зріз. Станом на 1 лютого 2026 року в Луцькій громаді мали виборчу адресу 169 601 особа: 148 431 у місті й 21 170 у приєднаних населених пунктах. На 1 квітня 2026-го діючих виборців по громаді було 169 613. Виборчий вік — 18 років. Якщо умовно взяти, що частка дітей до 18 років у середньому українському обласному центрі близька до 17%, то від оцінки 215 986 очікувана кількість дорослих у місті була б близько 179 тисяч. На реєстрі в місті стоїть 148 тисяч. Розрив порядку 30 тисяч — люди, які або виїхали без зміни виборчої адреси, або живуть у Луцьку, але приписані в іншому окрузі, або служать, або перебувають за кордоном.
До оновлення реєстру і після нього картина відрізняється. У 2023 році відділ реєстру в громаді оформив лише 52 зміни щодо виборців, бо ведення реєстру під час воєнного стану було фактично зупинене. У 2024-му, коли опрацювали накопичені відомості з березня 2022-го по липень 2024-го, змін стало 7 267. Це і є контраст «до і після» робочого обліку: до очистки база тримала застарілі адреси, після неї частина «паперових» мешканців зникла з робочого списку, хоча в оцінці Держстату 2022 року вони ще були.
Для міського господарства потрібні обидва показники. Реєстр і прописка відповідають на питання, хто має право на місцеву послугу «за адресою». Фактична присутність відповідає на питання, скільки людей ввечері стоїть на зупинці, скільки контейнерів треба в дворі й скільки води йде в піковий годині. Луцьк це вже бачить на ВПО: зареєстрованих було більше, присутніх — менше, і саме присутніх треба годувати маршрутом і школою.
Що саме рахує кожне джерело
- Держстат до 1 січня 2022-го — наявне населення міста в адміністративних межах, без польової перевірки квартир.
- Перепис 2001 року — єдиний суцільний підрахунок; усі пізніші міські цифри від нього успадковані.
- Реєстр виборців — дорослі з виборчою адресою в громаді; діти, військові без місцевої адреси й незареєстровані випадають.
- Облік ВПО — окремий список; «зареєстрований» не дорівнює «живе тут зараз».
- Шкільна мережа — діти, які реально сіли за парту в громаді, включно з 934 учнями-ВПО.
Жоден рядок цього списку не є «правильнішим» за інші. Вони відповідають на різні управлінські питання. Помилка починається тоді, коли одну цифру підставляють замість іншої й порівнюють Луцьк із містом, де взяли інший рядок.
| Місто | Перепис 2001 | Оцінка 01.01.2014 | Оцінка 01.01.2022 | Зміна 2014–2022 |
|---|---|---|---|---|
| Луцьк | 208 816 | 216 076 | 215 986 | −90 (−0,04%) |
| Ковель | 66 401 | 69 032 | 67 575 | −1 457 (−2,1%) |
| Нововолинськ | 53 838 | 53 298 | 49 772 | −3 526 (−6,6%) |
| Володимир | 38 256 | 38 964 | 37 910 | −1 054 (−2,7%) |
Джерело: Держстат, чисельність наявного населення на 1 січня відповідного року; перепис 5 грудня 2001 року.
Якою цифрою користуватися при плануванні послуг міста?
Державні дотації й частина формульних трансфертів досі відштовхуються від офіційної чисельності. Поки нової міської оцінки немає, у розрахунках крутиться або 215 986, або показник громади, який місцева влада підставляє у власні документи. Освітня субвенція сидить на іншому контурі — на фактичній кількості учнів. Саме тому падіння першокласників на 10% б’є по мережі шкіл швидше, ніж «мінус 90 осіб» у старому ряді Держстату. Транспорт і вивіз сміття ближчі до присутності: пікове навантаження не питає, чи людина є в реєстрі виборців.
Практичне правило для порівняння з вашим містом таке. Спершу зафіксуйте одиницю: місто чи громада. Потім — дату і метод: перепис, оцінка Держстату, реєстр, шкільний контингент, облік ВПО. Лише після цього ставте поруч цифру сусіднього центру. Якщо в Рівному ви взяли оцінку 2022 року по місту, а в Луцьку — «217 тисяч разом із ВПО» за січень 2025-го, ви порівнюєте не два міста, а два способи рахунку.
Приклад. 30 тисяч учнів громади — робоча цифра для шкіл. 148 тисяч виборців міста — робоча цифра для дільниць і ЦНАПу. 215 986 — робоча цифра для формул, які досі не оновили. Жодна з них сама по собі не є «справжнім населенням Луцька».
Для двору й маршруту орієнтир ближчий до присутності: реєстр виборців міста плюс діти шкільної мережі плюс оцінена фактична кількість ВПО, а не максимальна зареєстрована. Для бюджетного порівняння з іншим обласним центром — лише пара оцінок Держстату на одну й ту саму дату. Для петиції про нову школу чи скорочення класу — динаміка першокласників за два-три роки, бо саме вона вже змінилася на вимірювані 10%.
Межа цієї поради пряма. Після 1 січня 2022 року в Україні немає оновленої суцільної оцінки населення Луцька в межах міста, яку можна ставити в один ряд із 215 986. Усе новіше — або інша територія, або інший реєстр, або локальна прикидка. Поки не буде або перепису, або офіційно визнаної оцінки Держстату, чесна відповідь на запитання «скільки людей справді живе в Луцьку» звучить як діапазон джерел, а не як одне число.
