Від жовтня 2025 року чергові місцеві вибори в Україні не відбулися: воєнний стан їх прямо блокує, а повноваження рад і міських голів восьмого скликання, обраних у 2020 році, фактично продовжилися. Для мешканця це означає не «застиглу владу», а інший ритм підзвітності: склад ради вже не оновлюється голосуванням, натомість рішення про тариф, маршрут і двір і далі ухвалюються щотижня.
За цей час змінилися не лише строки каденції. У квітні 2023 року уточнили момент, з якого міський голова вважається таким, що вступив на посаду, — від складення присяги на пленарному засіданні. У 2025–2026 роках громади переглядали тарифи на тепло, воду й проїзд під тиском цін на енергію та мінімальну зарплату. З 1 червня 2026 року в Тернополі петиції збирають уже через Портал мешканця, а не лише через окремий сервіс.
На цьому тлі запит «мер Тернополя» часто читають як ім’я однієї людини. Насправді це назва посади: головної посадової особи громади, яка очолює виконавчий комітет і головує на сесії, але не замінює раду. Нижче порівнюємо, що закон дозволяє вирішити одноосібно, де потрібне голосування і чому той самий титул у Рівному чи Ужгороді дає інший темп змін у дворі.
Цей розбір потрібен не для «вибору мера», а для вибору маршруту скарги. Активісту ОСББ, членові громадської ради чи просто мешканцю, який хоче зрушити ремонт чи маршрут, варто знати, на якому столі лежить його питання — на столі розпорядження, виконкому чи пленарного засідання.
Чи все управління у руках одного мера?
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» однаковий для всіх міських громад. Міський голова організовує роботу ради та виконкому, підписує їхні рішення, скликає сесії, формує порядок денний, готує проєкт бюджету, призначає керівників виконавчих органів і комунальних підприємств, є розпорядником бюджетних коштів і видає розпорядження. Персональну відповідальність закон покладає саме на нього — але лише «в межах наданих повноважень».
Одноосібно він може те, що вміщується в розпорядження: розподіл обов’язків між заступниками, кадрові рішення в апараті, зупинення рішення ради на п’ять днів із поверненням на повторний розгляд, зупинення рішення виконкому з винесенням питання на сесію. Бюджет, місцеві податки, генеральний план, структуру виконавчих органів, склад виконкому, програми розвитку рада розглядає виключно на пленарному засіданні.
Поширена помилка виглядає так: мешканець пише «на мера» про яму в дворі, тариф на воду і відсутність автобуса в одному листі й чекає однієї відповіді. На практиці лист розпадається на три різні провадження. Двір часто належить співвласникам і управителю, тариф на ліцензовану послугу може проходити через національного регулятора або виконком, маршрут затверджує виконавчий комітет після обстеження пасажиропотоку. Правильний крок — спочатку з’ясувати вид акта: розпорядження голови, рішення виконкому чи рішення ради.
Важливо. Голос міського голови на сесії враховується в загальному складі ради, якщо він присутній. Це не «другий голос зверху», а один голос у тому самому підрахунку, що й у депутатів. Переоцінювати його вагу так само ризиковано, як і вважати, що без нього рада нічого не вирішує.
У Тернополі загальний склад ради восьмого скликання — 42 депутати; це закріплено в регламенті ради, а не в особистій волі голови. Виконком місто формувало в межах півтора десятка осіб. Саме рада затверджує і чисельність апарату, і персональний склад виконкому за поданням голови.
Чим мер Тернополя відрізняється від мерів Рівного і Ужгорода?
Порівнювати «силу» мерів трьох обласних центрів за однією цифрою некоректно, якщо не перевірити, звідки цифра. Повноваження посади в усіх трьох містах виписані тими самими статтями 26, 42 і 59 закону. Різниця починається там, де рада сама встановлює регламент, чисельність виконкому, поріг петиції й те, які тарифи лишає собі, а які віддає регулятору.
Склад ради закон прив’язує не до статусу «обласний центр», а до кількості виборців. Для громад зі 100–250 тисячами виборців Виборчий кодекс ставить 42 депутати — і Тернопіль, і Рівне потрапили в цю саму сходинку. Для 50–100 тисяч виборців норма — 38 депутатів; саме стільки обрали до Ужгородської міської ради у 2020 році. Зіставляти 42 і 38 як «більшу чи меншу владу мера» не можна: це різні виборчі кошики, а не різні моделі самоврядування.
Голос мешканця. У тернопільській багатоповерхівці на Східному масиві сусід каже: «у Рівному мер швидше латає двори». На місці з’ясовується інше: у його будинку створено ОСББ і ремонт іде з внесків співвласників, а в сусідньому під’їзді Тернополя двір досі на балансі управителя. Швидкість залежить не від титулу в іншому місті, а від того, хто є замовником робіт у цьому конкретному дворі.
Критерії, за якими взагалі має сенс порівнювати три посади, такі.
- Нормативна межа. Закон про місцеве самоврядування спільний; «особливих повноважень мера обласного центру» окремо не існує.
- Арифметика ради. Від загального складу залежить кворум сесії, більшість для бюджету і дві третини для подолання зупинення рішення головою.
- Розмір виконкому. Його визначає місцева рада, тож 14 осіб у Тернополі й 27 у Рівному (станом на вересень 2026 року) — не зіставні «штати мера», а різні рішення депутатів.
- Тарифний контур. Де тариф ставить виконком, голова впливає через порядок денний і підпис; де тариф затверджує НКРЕКП, місто лише супроводжує компенсації й пільги.
- Поріг участі мешканця. Петиція в Тернополі з літа 2026 року потребує 500 підписів за 30 днів — це місцеве правило, жорсткіше за типовий законний мінімум 250 для міста такого розміру.
За цими критеріями посада в трьох містах юридично однакова, а «швидкість змін» різна саме там, де рада звузила чи розширила виконавчий контур. Більший виконком не робить мера сильнішим: він робить колегіальне голосування довшим і розмиває, хто саме підняв руку за тариф.
| Показник | Тернопіль | Рівне | Ужгород |
|---|---|---|---|
| Закон про повноваження голови | Той самий | Той самий | Той самий |
| Депутатів ради 8 скликання | 42 | 42 | 38 |
| Виборча сходинка кодексу | 100–250 тис. виборців | 100–250 тис. виборців | 50–100 тис. виборців |
| Дві третини для підтвердження рішення після зупинення головою | 28 голосів | 28 голосів | 26 голосів |
| Склад виконкому (місцеве рішення ради) | близько 14–15 осіб | 27 осіб на вересень 2026 | визначає власна рада; з Тернополем не зводити в одну норму |
Джерела: Виборчий кодекс України (ст. 197), регламенти й відкриті дані міських рад Тернополя, Рівного та Ужгорода, 2020–2026; для виконкому Рівного — рішення міської ради від 17.09.2026.
Який вплив мер має на двір, тариф і маршрут?
Бюджет громади на 2026 рік Тернопільська міська рада затвердила 19 грудня 2025 року. Без цього голосування голова не може «дати гроші на двір»: він лише розпорядник коштів за призначенням, яке вже проголосували депутати. Ремонт прибудинкової території далі дробиться. Якщо будинок в управлінні ОСББ, замовник — співвласники. Якщо будинок на управителі, рішення про обсяг робіт іде через управління житлово-комунального господарства, а не через особисте розпорядження «залатати саме цей двір завтра».
Тариф на тепло для населення в жовтні 2025 року виконком переглянув як економічно обґрунтований, але платіжку для мешканців лишив без змін: за офіційним поясненням міста, чинна ціна покривала лише близько 53–57% обґрунтованого тарифу на опалення і 43–44% — на гарячу воду. Різницю тримає місцевий бюджет. З 1 липня 2026 року той самий виконком встановив нові тарифи КП «Тернопільводоканал»: 38,46 грн за кубометр водопостачання і 34,32 грн за водовідведення без ПДВ. Паралельно в обґрунтуваннях тепловиків фігурує постанова НКРЕКП від 30 грудня 2025 року. Два контури існують одночасно: регулятор і виконком. Приписувати обидва «особисто меру» — змішувати різні процедури.
Проїзд з 13 червня 2026 року виконком поставив у три рівні: 19 грн за соціальною картою тернополянина, 23 грн за неперсоніфікованим е-квитком, 26 грн карткою чи NFC. Маршрутну мережу той самий орган оновив у червні 2025 року: нові номери, окремі рейси на Північний і Східний, відмова від виїзду міських маршрутів за межі громади. Голова підписує й ставить питання в порядок денний. Без голосування виконкому нового рейсу немає.
Ключове число тут — не тариф, а поріг зупинення рішення ради. Частина четверта статті 59 закону дає голові п’ять днів, щоб зупинити рішення й повернути його на повторний розгляд. Рада має два тижні. Щоб підтвердити попереднє рішення, потрібно дві третини від загального складу. У Тернополі це 28 із 42. Порахувати можна самому: 42 × 2 ÷ 3 = 28. Змінює число не «авторитет», а вакантні мандати: якщо склад фактично менший, а закон усе одно рахує від загального, подолати зупинення стає важче. Верховний Суд у грудні 2024 року підтвердив: оцінювати мотиви такого зупинення має рада, не суд.
Хто іще вирішує, що відбувається в місті?
Обласна рада не керує дворами Тернополя. Вона управляє об’єктами спільної власності громад області й обласними програмами. Міський маршрут, який не виходить за межі громади, організовує виконавчий орган міської ради. Приміський рейс через дві громади вже в іншому правовому полі: організатором виступають обласні адміністрації. Саме тому «міський автобус до сусіднього села» часто стоїть не через небажання голови, а через межу повноважень.
Комунальні підприємства виконують рішення, а не замінюють раду. Керівника КП призначає голова, але тариф, статутний капітал і великі програми знову повертаються на виконком або сесію. Управителі й ОСББ закривають шар, якого в законі про голову просто немає: внутрішній двір співвласників. Громадські ради й слухання можуть дати висновок; обов’язку проголосувати «як сказала громадська рада» в депутатів немає.
На практиці ланцюг виглядає так: ідея мешканця — профільне управління — проєкт рішення — виконком або постійна комісія — сесія, якщо питання у виключній компетенції ради. Голова може прискорити потрапляння питання в порядок денний і може його не поставити. Він не може легально підписати бюджет, якого рада не ухвалювала.
Як читачеві відстежити, хто вирішив те чи те?
Перша зупинка — офіційний сайт ternopilcity.gov.ua. Там окремими розділами лежать рішення сесій, рішення виконкому, розпорядження міського голови, порядки денні, протоколи й поіменне голосування депутатів восьмого скликання. Якщо в новині написано «мер вирішив», відкрийте документ: у шапці буде або «розпорядження», або «виконком вирішив», або номер сесійного рішення.
Засідання ради за законом гласні. Практична перевірка — не оголошення в стрічці, а протокол і таблиця поіменного голосування. Для виконкому дивіться протокол і текст рішення: кворум і результат голосування там фіксують окремо. Петицію з 1 червня 2026 року подають через Портал мешканця або застосунок «е-Тернопіль»; голос зараховують після підтвердження реєстрації в громаді. Поріг — 500 підписів за 30 днів. Це не гарантія ремонту, а лише обов’язок органу розглянути ініціативу.
Якщо питання земельне, містобудівне чи бюджетне — шукайте сесію. Якщо тариф, маршрут, окрема компенсація з програми «Турбота» — виконком. Якщо кадрове рішення в управлінні — розпорядження голови. Звернення й запити на публічну інформацію місто приймає також через е-приймальню порталу; відповідь тоді можна звірити з реєстром оприлюднених актів, а не лише з листом.
Для різних ситуацій шлях різний. Якщо ви хочете змінити платіжку за тепло чи воду, дивіться рішення виконкому й, окремо, чи не стоїть за цифрою постанова регулятора; іти «особисто до голови» тут означає пропустити орган, який ставить тариф. Якщо просідає двір у будинку ОСББ, робочий адресат — збори співвласників і кошторис, а місто підключається лише там, де йдеться про міську землю чи програму співфінансування. Якщо потрібен новий заїзд автобуса в мікрорайон, збирайте петицію під місцевий поріг і цільте виконком: саме він затверджує перелік маршрутів.
Залишається розвилка, якої закон не закриває. Поки діє воєнний стан, ви не зміните склад ради виборами; ви можете змінити лише те, які акти ця рада і цей виконком ухвалюють завтра. Критерій простий: знайдіть документ із номером. Якщо документа немає, твердження «так вирішив мер Тернополя» залишається чуткою, а не фактом міського господарства.
