Від осені 2020-го до весни 2026-го Луцькою міською територіальною громадою керував обраний міський голова. 25 березня 2026 року Ігор Поліщук достроково склав повноваження, рада це підтвердила, і відтоді містом керує не обраний мер Луцька, а секретар ради як виконувач обов’язків. 29 липня 2026 року цю функцію передали Андрію Разумовському. Місцеві вибори під час воєнного стану заборонені, тож наступного голосування за міського голову поки немає.
Паралельно змінилися правила, за якими мерія торкається щоденного господарства. 22 грудня 2025 року рада затвердила бюджет громади на 2026 рік. У квітні–травні 2026-го виконком підняв тариф у тролейбусі з 8 до 12 грн і в маршрутках з 18 до 24 грн. У вересні 2026-го на виконком винесли тарифи «Луцьктепла» на сезон 2026–2027: для населення лишаються ставки мораторію 2021 року, для бюджетних установ і інших споживачів — нові розрахунки.
Типова ситуація виглядає так. У дворі стоїть розбитий асфальт, у маршруті змінили інтервал, у квитанції — інша сума. Мешканець шукає «мера», хоча рішення могло ухвалити виконком, рада, комунальне підприємство або держава. Нижче — хто саме в Луцьку за що відповідає і де межа цього впливу.
1. Термін служби та попередні каденції
Ігор Поліщук обіймав посаду міського голови з 27 листопада 2020 року до 25 березня 2026 року — одна повна виборча каденція, обірвана заявою про складання повноважень. На виборах 2020 року він пройшов два тури: 32,47% у першому і 54,60% у другому. Законної підстави для наступних місцевих виборів у жовтні 2025-го не виникло: стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє вибори рад і голів громад, доки діє цей режим.
До нього місто очолював Микола Романюк: з листопада 2010-го до смерті 3 лютого 2017-го, з переобранням 2015 року. У березні–липні 2017-го Поліщук як секретар ради кілька місяців виконував обов’язки голови, потім був радником. Обраним мером він став лише 2020-го. Після його відставки секретарем і в.о. голови 25 березня 2026-го обрали Катерину Шкльоду; 29 липня 2026-го її змінили на Андрія Разумовського. Обидва — депутати ради від тієї ж фракції, що й попередній голова.
П’ятирічний строк голови громади визначений виборчим законодавством, але під час воєнного стану рада VIII скликання продовжує роботу без нового мандата від виборців. Для міського господарства це означає довгий цикл одних і тих самих бюджетних пріоритетів і тарифних рішень — і водночас відсутність точки, де мешканець може змінити очільника громади бюлетенем.
2. Повноваження мера Луцька за законодавством
Рамки задає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Міський голова організовує роботу ради й виконкому, підписує їхні рішення, скликає сесії, вносить проєкти бюджету і програм, є розпорядником бюджетних коштів у межах, які вже затвердила рада, керує апаратом. Самостійно він не «малює» тариф і не перекладає вулицю: більшість видимих рішень проходить через виконком або сесію.
Рада ухвалює бюджет, програми розвитку, статут громади, регуляторні акти. Виконком установлює тарифи на проїзд, затверджує інвестиційні програми комунальних підприємств, приймає оперативні рішення з благоустрою й транспорту. Коли обраного голови немає, його обов’язки виконує секретар ради — саме так Луцьк живе з березня 2026-го. Це не «тимчасовий технічний директор»: секретар підписує рішення, формує порядок денний і представляє виконавчу вертикаль.
| Рішення | Хто ухвалює | Що це змінює для мешканця |
|---|---|---|
| Бюджет громади, програми, статут | Міська рада | Обсяг грошей на двори, дороги, дотації підприємствам |
| Тариф на проїзд, інвестиційні програми КП | Виконавчий комітет | Ціна квитка, графік ремонту мереж |
| Підпис рішень, порядок денний, кадри апарату | Міський голова або секретар як в.о. | Швидкість розгляду питання і пріоритет у черзі |
| Мораторій на тепло для населення, освітня субвенція | Держава | Сума в квитанції за тепло, фонд зарплати вчителів |
Джерела: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»; рішення Луцької міської ради від 22.12.2025 про бюджет на 2026 рік; рішення виконкому про тарифи на проїзд у квітні–травні 2026 року.
Порівнювати «силу мера» Луцька з Києвом чи обласним центром без спеціального статусу некоректно: у Луцька інший обсяг делегованих повноважень, інша структура доходів і громада з 34 селами та одним селищем. Цифра бюджету сама по собі не каже, скільки влади має голова.
3. Які послуги й інфраструктуру контролює мерія
Мерія впливає на те, що фінансується з бюджету громади й виконується її підприємствами. Це пасажирські перевезення КП «Луцьке підприємство електротранспорту», тепло ДКП «Луцьктепло», вода й каналізація КП «Луцькводоканал», санітарне прибирання й вивезення відходів «Луцькспецкомунтрансу», поточний ремонт вулиць, озеленення, паркування в межах затверджених схем, утримання мережі ЦНАП.
У бюджеті 2026 року на житлово-комунальне господарство закладено 127,7 млн грн: найбільші рядки — санітарне прибирання 42 млн грн і озеленення 36 млн грн. На критичні підприємства «Луцьктепло» і «Луцькводоканал» планували близько 180 млн грн підтримки. На програму електротранспорту — 89 млн грн. Окремо в спеціальному фонді стоять запозичення: 249,4 млн грн на оновлення тролейбусного парку і 138,4 млн грн на водопроєкт.
Двір багатоквартирного будинку після створення ОСББ — уже не «територія мера» в побутовому сенсі. Місто може співфінансувати ремонт прибудинкової території чи мережі до межі балансу, але рішення про дах, ліфт і внутрішній двір ухвалює співвласник. Мешканець приєднаного села бачить іншу картину: частину послуг тягне старостат, частину — міські КП, і черга на ямковий ремонт там інша, ніж на проспекті Соборності.
Голос мешканки з приєднаного села, зафіксований у громадських обговореннях бюджету, зводиться до простого контрасту: у центрі змінюють покриття вулиці раз на сезон, на околиці громади місяцями стоїть заявка на один і той самий відрізок дороги. Це не доводить «краще–гірше», а показує різну щільність мережі й різний обсяг заяв на ту саму статтю видатків.
Тариф на проїзд — найвидиміший важіль. Його ставить виконком за розрахунками перевізника або комунального підприємства. Місто може тримати ціну нижчою за собівартість, але тоді дотує різницю з бюджету. У 2025 році на електротранспорт пішло 82 млн грн дотації; за перші три місяці 2026-го — уже 21 млн грн. Це прямий наслідок рішення тримати квиток дешевшим за повну калькуляцію.
4. Ключові рішення останніх каденцій і наслідки
Бюджет громади на 2026 рік рада затвердила 22 грудня 2025 року: доходи 4,34 млрд грн, видатки 4,57 млрд грн. Основне джерело загального фонду — податок на доходи фізичних осіб, близько 67% плану. На Сили оборони заклали 200 млн грн. Освіта — 1,284 млрд грн, зокрема 66 млн грн на підвищення зарплат вихователям. Ці цифри не порівнюємо з бюджетом сусіднього обласного центру без поправки на склад доходів і на те, які видатки в Луцьку йдуть із субвенції, а які — з власних надходжень.
До підвищення 16 квітня 2026 року тролейбусний квиток тримався на 8 грн від рішення виконкому 19 липня 2023 року. Після зростання ціни електроенергії (у розрахунках фігурували і 10+ грн/кВт·год, і пікові 14–15 грн/кВт·год на початку 2026-го) виконком підняв тариф до 12 грн для дорослих і 6 грн для учнів і студентів. Через місяць, 13 травня, маршрутка подорожчала з 18 до 24 грн, дитячий квиток — до 12 грн. Раніше сходинки були такими: 8 грн до червня 2022-го, 14 грн до серпня 2025-го, 18 грн до травня 2026-го.
Після правильного розрахунку тарифу ситуація виглядає інакше, ніж «просто дорожче». До квітня 2026-го підприємство електротранспорту кілька тижнів працювало в мінус на власному ресурсі; після 12 грн у тариф заклали 5% рентабельності на ремонт рухомого складу, а місто далі доплачує пільговий проїзд. Мешканець платить більше за поїздку, бюджет — менше за кожну недосформовану гривню собівартості, але рядок дотації не зникає.
У звіті про виконання бюджету за 2025 рік зафіксовано поточний ремонт 188 об’єктів вуличної мережі на 73,3 млн грн. На водопостачання залучили позику 157,6 млн грн. Проєкт модернізації теплопостачання «Фаза II» орієнтовно має бюджет близько 15,7 млн євро з прогнозованим розподілом: кредит, грант і співфінансування громади. 22 грудня 2025 року рада затвердила межі громади — 38 372,44 га. Без цього генплан і облік самовільно зайнятих ділянок лишалися в «сірій» зоні між сусідами.
19 грудня 2025 року детективи НАБУ проводили обшуки в приміщенні міської ради та за місцем проживання тодішнього голови. Публічно він пов’язав відставку березня 2026-го не з цією справою. Для міського господарства важливіший організаційний наслідок: за пів року змінилися і голова, і секретар, і частина заступників, а бюджет і тарифні рішення 2026 року ухвалювали вже в цьому режимі ротації.
5. Яких обмежень лишає мер без власного ресурсу
Міський голова не визначає воєнний стан, мобілізаційні правила й роботу ТЦК. Не встановлює загальнодержавний мораторій на тепло для населення — тому в Луцьку побутовий тариф «Луцьктепла» з 2021 року стоїть, а нові ставки на 2026–2027 стосуються бюджетних установ та інших споживачів. Не пише формулу освітньої субвенції: школа в громаді утримується з місцевого бюджету, але вчительська ставка й харчування молодших класів залежать від грошей держави. У проєкті 2026 року саме на такі субвенції закладали орієнтовно 600–700 млн грн.
Охорона здоров’я в частині Національної служби здоров’я — контракт закладу з НСЗУ, не «наказ мера головному лікарю». Обласні дороги, частина лікарень і розподіл частини податків проходять через обласну раду й адміністрацію. Земля за межею громади, ліцензії на окремі види діяльності, тарифи природного газу й електроенергії для підприємств — теж не кабінет на Театральній площі.
На початок 2026 року в реєстрі виборців громади з виборчою адресою було близько 169,6 тис. осіб, з них близько 148,5 тис. — у самому Луцьку. Це не чисельність «усіх, хто ночує в місті», а робоча база, з якої рахують виборчі округи й навантаження ЦНАП. Мерія не повертає виїхалих і не скасовує війну; вона розподіляє той ресурс, який уже є в бюджеті громади.
6. Як мешканці можуть впливати на рішення мера
Поки виборів немає, лишаються процедури, які рада сама собі прописала в статуті громади. Вони не замінюють бюлетень, але ставлять питання в офіційну чергу.
- Електронна петиція через систему e-dem: потрібно щонайменше 300 підписів за 14 днів. Тоді звернення йде міському голові (або в.о.) і в секретаріат ради; розгляд — до 10 робочих днів. Якщо підписів не вистачило, текст іде як звичайне звернення за законом «Про звернення громадян».
- Бюджет участі. У хвилі першого півріччя 2026-го перемогли 16 проєктів на 3,93 млн грн. Новий конкурс «Бюджет участі 4.5.0» з 1 вересня 2026-го: максимум 250 тис. грн на проєкт, спільний фонд 4 млн грн, потрібно 15 підписантів для подачі.
- Громадські слухання. Перед бюджетом-2026 їх провели 18 грудня 2025 року. Предмет — будь-яке питання місцевого значення; порядок є додатком до статуту громади.
- Письмове звернення, запит на публічну інформацію, участь у засіданні комісії ради, робота через ОСББ і органи самоорганізації. Для приєднаних сіл — староста як перша ланка, далі профільний департамент.
Петиція з 300 підписами гарантує розгляд, не результат. Бюджет участі фінансує конкретний об’єкт у межах ліміту, не змінює тарифну політику. Слухання фіксують зауваження; рада може їх урахувати або відхилити. Критерій робочого звернення один: назвати об’єкт, адресу, норму чи статтю бюджету, а не «зробити місто зручним».
Невирішеним лишається строк, на який Луцьк житиме без обраного міського голови. Це залежить не від виконкому, а від скасування воєнного стану і окремого закону про місцеві вибори. Доти кадрова розвилка всередині ради — хто саме сидить у кріслі секретаря — змінює темп підпису, не саму конструкцію повноважень.
Для мешканця розвилка практична. Або чекати виборів і не чіпати поточні регламенти, або користуватися петицією, слуханнями й бюджетом участі щодо конкретного двору, маршруту чи рядка кошторису. Другий шлях не повертає виборчого мандата, але єдиний, який зараз змінює чергу робіт у межах уже ухваленого бюджету 2026 року.
